Президент України Віктор Ющенко направив у Верховну Раду пакет законопроектів, які просить розглянути і прийняти як невідкладні. Ці документи мають на меті врегулювати низку питань у системі організації та функціонування державної влади, у тому числі місцевої, в економіці, правоохоронній діяльності та судочинстві.
Серед документів - проект Закону "Про Кабінет Міністрів України", який визначає порядок формування Кабінету Міністрів та повинен унормувати повноваження і порядок діяльності уряду.
"Сьогодні парламент затверджує Прем'єр-міністра, а через 30 днів - програму діяльності уряду, фактично вдруге підтверджуючи йому довіру. Законопроектом пропонується усунути це непотрібне подвійне голосування", - сказав О.Шлапак.
Він також звернув увагу на зміни до порядку подання кандидатури Прем'єр-міністра.
"Законопроектом, який Глава держави направив до Верховної Ради, передбачається подання кандидатури на Прем'єр-міністра України лише Головою Верховної Ради, а не групою депутатських фракцій, як це передбачає чинний закон", - зазначив О.Шлапак.
Він також наголосив на положенні, яке передбачає звільнення міністрів оборони та закордонних справ лише за поданням Президента України, а не Прем'єр-міністра, як це передбачено нині.
Перший заступник глави Секретаріату повідомив, що новим законом посилюється відповідальність міністрів за стан справ у їхніх міністерствах. Він зазначив, що кожен міністр буде пропонувати кандидатури на посаду своїх заступників особисто і виносити їх на затвердження уряду. Нині заступників міністрів пропонує Прем'єр-міністр.
Таким чином, переконаний Олександр Шлапак, буде суттєво посилено відповідальність кожного члена Кабінету Міністрів за роботу підпорядкованого йому міністерства.
Прийняття нового Закону "Про Кабінет Міністрів України" дасть змогу головам місцевих державних адміністрацій впливати на призначення керівників структурних підрозділів органів виконавчої влади на місцях, зокрема на призначення керівників обласних управлінь МВС, Податкової адміністрації тощо, сказав перший заступник глави Секретаріату Президента України.
За його словами, глава обласної державної адміністрації отримає можливість мотивовано відмовити у призначенні керівників структурних підрозділів органів виконавчої влади на місцях. Він додав, що у разі, якщо Кабмін наполягатиме на призначенні кандидатури, голова ОДА отримає право бути присутнім на засіданні уряду, де затверджуватиметься ця кандидатура, і пояснити причини своєї відмови.
За словами О. Шлапака, новий закон про Кабмін передбачає, що уряд даватиме доручення лише актами, прийнятими на засіданні Кабінету Міністрів, а не дорученнями окремих міністрів, віце-прем'єрів чи Прем'єр-міністра.
Президент Віктор Ющенко вніс на розгляд парламенту як невідкладний проект закону "Про Вищу раду юстиції", що передбачає переведення роботи Ради на постійну основу, повідомив заступник глави Секретаріату Президента Ігор Пукшин. "Президент пропонує запровадити роботу членів комісії на постійній основі. Щоб члени Вищої ради юстиції були державними службовцями",- сказав він. Пропонується також зменшити термін повноважень члена ВРЮ з шести до чотирьох років і встановити, що одна й та сама особа може призначатися членом Ради не більше двох строків підряд.
Серед законодавчих ініціатив Президента - проект Закону "Про місцеве самоврядування", у якому чіткіше окреслені права та повноваження територіальних громад, надаються значно ширші можливості впливу на здійснення самоврядування саме в інтересах людей, а також проект Закону "Про Національну гвардію України", який має на меті створити законодавчий бар'єр проти силових сплесків ситуацій всередині країни. Пропонується перетворення Внутрішніх військ МВС у Національну гвардію як окреме військове формування. Окрім функцій, які зараз виконують ВВ, Нацгвардія має брати участь у заходах правового режиму воєнного або надзвичайного стану, припиняти діяльність незаконних воєнізованих чи збройних формувань, нейтралізовувати масові заворушення.
Як пояснив І.Пукшин, за своєю суттю ВВ покликані здійснювати охорону, а не воювати, тому більш цивільна назва "гвардія" за сучасних умов є для них адекватною.
Водночас завдання для Нацгвардії пропонується залишити практично незмінними. "По суті нічого особливо не змінюється. Законопроект лише детальніше, чіткіше регулює всі моменти щодо функціонування цієї інституції: і правовий статус, і права та обов'язки, і право застосування сили", - сказав І.Пукшин.
Основними завданнями ВВ, нагадав він, є охорона важливих державних об'єктів, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на цих об'єктах, охорона диппредставництв, консульських установ і представництв міжнародних організацій, екстрадиція, конвоювання підсудних і засуджених, охорона їх під час суду, припинення масових заворушень, забезпечення громадського порядку тощо. "Всі ці завдання більш детально прописані в законі, більш детально сформульовані, що дасть можливість більш ефективно працювати Національній гвардії України", - підкреслив заступник глави СП.
У законопроекті "Про чисельність Збройних сил України на 2008 рік", поданому до ВР, пропонується встановити чисельність ЗСУ у кількості 183 тисячі осіб, з них 143 тисячі - військовослужбовці. Ця величина визначена на підставі Воєнної доктрини, аналізу і оптимального співвідношення завдань, покладених на армію, а також можливостей держави з її утримання. Таким чином, загальна чисельність Збройних сил протягом цього року скоротиться на 17 тисяч осіб, у тому числі 9 тисяч військових.
Проектом Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" пропонується врегулювати порядок призначення, вступу на посаду та припинення повноважень суддів Конституційного Суду, аби усунути розбіжності між відповідним Законом і Конституцією.
Законопроектом "Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у 20-90-х роках ХХ століття" пропонується встановити, що до цієї категорії громадян належать особи, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній чи збройній боротьбі тих років у складі Української військової організації, Карпатської Січі, ОУН, УПА, Української головної визвольної ради. Сюди ж віднесено тих, хто допомагав у діяльності вказаних організацій. До учасників боротьби за незалежність може бути віднесено й осіб, які проводили діяльність на здобуття незалежності України індивідуально або в складі інших організацій.
Серед направлених до парламенту - проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визначення статусу окремих державних органів)", проект Закону "Про ратифікацію Статуту Організації за демократію і економічний розвиток - ГУАМ", проект Закону "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про прожитковий мінімум".
Анонс подій
