|
![]() |
22 січня 1919 року на майдані перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли багато поколінь українців, - на велелюдному зібранні було урочисто проголошено IV Універсал, який утвердив Злуку двох частин України - Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в одну суверенну Народну Республіку. А вже наступного дня, 23 січня, в Оперному театрі Києва відбувся Трудовий конгрес, на якому за акт Злуки проголосували всі чотириста обраних делегатів. Було ухвалено скликати парламент Великої Соборної України і перейменувати ЗУНР на Західну область Української Народної Республіки. Однак подальший процес об'єднання України був призупинений під тиском зовнішніх сил - з півночі на столицю України насувались більшовицькі війська, які завдали нищівної поразки військам Директорії і захопили всю, аж по Збруч, територію України. Західні терени з часом були захоплені Польщею. Україна, затиснута в лещатах двох потужних армій - Антантою з півдня і більшовиками з півночі, - не мала сил для відстоювання своїх національних інтересів. Суспільство поділилося: одна частина населення сподівалася на допомогу Москви, інша - звертала свій погляд на Захід з надією на підтримку іноземних військ, забуваючи про те, що українська земля в усі часи була ласим шматком для чужоземних зайд... Чи не про таких людей писала справжня патріотка України Ліна Костенко: "Якби хоч трохи глузду під чуби...". Як відомо, українська історія так нічого і не навчила наших політиків. Адже саме через розбрат, що існував між вітчизняними політичними діячами на початку ХХ століття, молода Українська держава так і не змогла твердо стати на ноги. Подібна ситуація багато в чому спостерігається, на жаль, і досі. Однак можна навести й інші, більш оптимістичні підтвердження того, що країна за роки незалежності зробила значні кроки вперед. Заступник директора соціологічної служби Центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова Михайло Міщенко розповів кореспондентові УКРІНФОРМу, що, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, кількість прибічників державної незалежності України поступово, але неухильно зростає. Це, на думку соціолога, cвідчить про те, що молоде покоління, яке дедалі активніше займає державницьку позицію, вірить у майбутнє своєї держави. Президент України Віктор Ющенко під час одного зі святкувань Дня соборності наголосив: "Акт возз'єднання українських земель став політичним актом, який недостатньо оцінено ще й досі. Лише за умови політичної й економічної незалежності ми можемо претендувати на гідне місце України у світі. Лише сильна держава й сильна влада може захистити націю від служіння чужим інтересам". Цьогоріч урочисті заходи з нагоди Дня Соборності за участю Глави держави розпочнуться покладанням квітів до пам'ятника Тарасові Шевченку та до пам'ятника Михайлу Грушевському. Урочистості відбудуться у Київському міському будинку вчителя. Вони транслюватимуться у прямому ефірі Першого національного каналу, "5 каналу", "24 каналу" та Всесвітньої служби "УТР". Передбачено також відкриття виставки в Українському домі, присвяченої Дню Соборності. УКРІНФОРМ |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||
© 2004 Ukrinform, Всі права застережені. Використання матеріалів тільки з дозволу Укрінформу. info@ukrinform.com |