Київський саміт з питань енергетичної безпеки започаткував діалог зі створення безпекового транзитного простору. На цьому наголосив президент України Віктор Ющенко у своїй заяві після завершення Саміту.
"Переконаний, що Київський саміт увійде в нашу історію. Його ключовим моментом є те, що сьогодні ми започаткували формальний діалог по створенню безпекового транзитного простору", - сказав Глава держави. Він, зокрема, високо оцінив підписану сьогодні Київську декларацію. "Переконаний, що це колосальний успіх нашого Саміту", - сказав В. Ющенко, підкресливши, що документ підписали всі Президенти країн-учасниць заходу.
За словами Глави держави, сторони також домовилися про створення в рамках Декларації спільної робочої групи, яка вже на прикладному рівні опрацьовуватиме принципи та засади формування транзитного простору. Перший звіт групи буде заслуханий у листопаді на наступному, четвертому Енергетичному саміті, сказав В. Ющенко.
У контексті організації єдиної енергополітики та ефективного безпекового транзитного простору учасники Саміту приділили окрему увагу питанню розбудови відповідної інфраструктури. Йшлося, зокрема, про формування Євро-Азійського нафтотранспортного коридору. Президент нагадав, що на Енергетичному форумі були озвучені перші результати ТЕО транспортування каспійської нафти до ЄС. "Ми задоволені тим матеріалом, який був розглянутий... Цим ми хочемо сказати, що проект починає працювати в аверсному режимі", - додав він. За словами Президента, відбулися відповідні технічні переговори з керівництвом Азербайджану щодо формування поставок технологічної нафти по заповненню нафтопроводу Одеса - Броди.
Йшлося також про ініціативу з розбудови нового нафтопереробного заводу в Україні. Президент повідомив про створення робочої групи, яка на 1 липня має представити відповідну доповідь з даного питання. "Коли ми говоримо про євротранзитний коридор, який забезпечить поставки каспійської нафти, йдеться не про просту прокачку енергоресурсу, а про розбудову окремої інфраструктури - будівництво заводу, створення цілого комплексу відповідних рішень, які забезпечували б відкриття на території України АЗС. І найголовніше - ми формуємо нову експортну позицію по нафтопродуктам до країн Євросоюзу", - сказав В. Ющенко.
На переконання Глави держави, йдеться про один Із невід'ємних компонентів тієї європейської інтеграції, яка "важлива в політиці не тільки України, але й тих країн, які залучені до реалізації цього проекту".
"Ми зробили добру роботу - продемонстрували, що знаходимося не кожний на окремому острові, а прагнемо мати один голос по тих питаннях, які носять колективні виклики. І ми формуємо, на мій погляд, високої якості спільну відповідь, як долати ці виклики", - підкреслив Президент.
Вітаючи усіх з успішним завершенням Київського енергетичного саміту, В. Ющенко сказав: "Я хотів би побажати кожній країні, нації успіхів і процвітання в своєму розвитку, ефективної енергетичної політики - як власної, так і колективної, яка приносила б у наші країни, родини, підприємства, бізнес стабільність, прогнозованість і процвітання".
Високо оцінив підсумки третього Енергетичного саміту Президент Литви Валдас Адамкус. Під час підсумкової прес-конференції В.Адамкус наголосив, що Київський саміт увійде в історію як важлива подія, адже саме тут країни-учасниці підписали низку дуже важливих документів. "Я хочу подякувати за київський Саміт. Хочу зазначити, що ми на вірному шляху, правильному напрямку", - наголосив він.
Як повідомляв УКРІНФОРМ, за підсумками саміту Україна, Азербайджан, Грузія, Естонія, Латвія, Литва і Польща підписали Київську декларацію щодо принципів глобальної енергетичної безпеки, Спільну заяву щодо Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енерготранзитного простору, а також Спільну заяву Президентів цих країн щодо проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору.
На переконання Президента Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса, Саміт з енергетичної безпеки став важливим кроком до диверсифікації поставок енергоносіїв у Європу. "Я переконаний, що це ще одна віха на шляху до розвитку диверсифікованого ринку енергетики", - сказав він. Естонський Президент підкреслив, що забезпечення диверсифікації джерел енергоносіїв і шляхів їх транзиту на Євро-Азіатському просторі є життєво важливим інтересом країн Європи.
Президент Латвії Валдіс Затлерс у свою чергу наголосив, що для забезпечення повноцінної диверсифікації європейського енергоринку треба розширити список транзитних країн і шляхів поставок енергоносіїв. Він зазначив, що учасники нинішнього саміту зробили крок до створення єдиної системи, яка б задовольнила інтереси всіх сторін: виробників енергоносіїв, транзитних країн і країн-споживачів. "Ця конференція була віхою до справжньої лібералізації енергоринку", - підкреслив В.Затлерс.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв зазначив, що, на його думку, одним із головних результатів саміту є уніфікація зусиль його учасників щодо диверсифікації енергоносіїв.
Ільхам Алієв підкреслив, що у підписаних документах віддзеркалені попередні домовленості, наміри та плани на майбутнє. "Успіх за такий короткий період часу показує, що ми працюємо як команда", - сказав Ільхам Алієв. За його словами, усі важливі питання були вирішені, бо серед учасників саміту є виробники країни-транзитери та споживачі енергоресурсів. "І це дуже гарний приклад того, як всі ці компоненти енергополітики збираються разом і вирішують питання в дусі співробітництва".
Анонс подій
